Регулярно допомагав одній бабусі і фінансово і продуктами. Але після однієї фрази більше цього робити ніколи не буду
Часто після роботи я йду в один супермаркет, біля нього постійно бачив одну стареньку жінку, вдягнута вона була досить пристойно, але погляд в неї був дуже сумним. Ось так вона сиділа біля цього супермаркету і просила на хліб. Пару раз допомагав їй фінансово, але через день вона знову з’являлася, тому вирішив купувати їй продукти, а не давати їй гроші.
Почав питати, які продукти їй купити, вона відповідала чітко – хліб, картоплю, гречку, молоко і так далі.
Потім я заходив в супермаркет, брав все з її списку, потім з списку моєї дружини. Виходив, давай їй пакет і йшов додому.
Одного разу підійшов і запитав, що їй купити на тиждень, щоб вона не стояла тут кожен день. Вона мені перерахувала, я все це купив і заплатив просто шалені гроші, хоч там і не було ніяких делікатесів.
На наступний день я її знову побачив. Був, м’яко кажучи, здивованим. Підійшов до неї і запитав:
– Бабусю, що ви ж тут робите? Я ж вам вчора скільки продуктів накупив!
Тут навіть моя дружина не повірила, що ця мила старенька бабуся мені відповіла. Я теж не думав, що вона мені так відповість. Бабуся промовила:
– Слухай, жирдяй, йди звідси, не вказуй, що я маю робити…
Ось така була подяка для мене. Більше я цій бабусі не допомагаю…