Маркіян відпив ковток холодної кави. Усередині щось стиснулося. Він згадав власне життя. Згадав, як три роки тому вагався, чи варто залишати стабільну, але нелюбиму роботу заради власної справи. Згадав, як боявся зізнатися у почуттях дівчині, яку кохав, і як урешті-решт дозволив сумнівам вирішити все за нього.
Міське кафе дихало вечірньою прохолодою, шумом кавомашини та стишеними розмовами за сусідніми столиками. За дальнім кутком біля вікна сидів Маркіян.
Читати далі