Uncategorized 

З Геннадієм ми познайомилися на виставці. Йому було 47, і він справляв враження інтелігентної людини:— Надю, з тобою так легко, — казав він, заглядаючи мені в очі. — Ти справжня. Сьогодні це рідкість.Я вже почала думати, що мені нарешті пощастило. Але розкопавши його справжнє минуле,я обн іміла.

admin

Я самостійна жінка, до своїх років заробила і на двокімнатну квартиру, і на гідний автомобіль. Але я ніколи не виставляю

Читати далі
Uncategorized 

“Вранці прикидався, що спить, аби тільки не чути її”. Друг (48 років) зустрічався з жінкою і з’їхав через пів року — не витримав двох її звичок…

admin

Мені сорок дев’ять років, а ця історія трапилася з моїм другом Валерієм. Йому сорок вісім, він розлучений сім років тому,

Читати далі
Uncategorized 

Зустрічалася з чоловіком (54 роки) півтора року. Говорив: «ти моя рідна». Я потрапила до лікарні на три тижні — він не приїхав жодного разу…

admin

Мені сорок вісім, Віктору — п’ятдесят чотири. Познайомилися ми через сайт знайомств. Все почалося досить романтично: перше побачення відбулося у

Читати далі
Uncategorized події світ 

Україна повинна знати своїх героїв в обличчя. Україна викликала “на килим” країни, чиї представники були на параді агресора!

admin

МЗС України висловило демарш країнам, чиї високопосадовці були присутні на військовому параді в Москві 9 травня. У своїй заяві міністерство

Читати далі
Uncategorized ЖИТТЄВІ ІСТОРІЇ життєві історії різне 

– Мені машину треба полагодити, – казала Тетяна Миколі. Я тобі заплачу! – А коли треба? – запитав чоловік. – Та хоч сьогодні! Сідай, Микольцю, – Тетяна кивнула у бік свого джипа. Микола сів поруч з начальницею. – А давай поїмо, га? – сказала жінка, коли вони приїхали. – Я не хочу, дякую. – Ти не хочеш, а я хочу. Сідай. Я ж сама живу, нудно. У мене велика родина була. А тепер ось тільки я, Борис, і Степан. Микола закрутив головою на всі боки. – Які ще Борис і Степан? – тільки й подумав він. Микола придивився й ахнув

admin

-А я дивлюся Миколо, ви додому не поспішаєте? – начальниця вийшла з кабінету і дивилася на чоловіка впритул. Микола заметушився,

Читати далі
Uncategorized ЖИТТЄВІ ІСТОРІЇ життєві історії різне 

Надя зайшла в квартиру бабусі, щоб навести порядок. Дівчина витирала пил, як раптом побачила якийсь зошит, що лежав у куточку столу. Надя не знала, що на неї найшло – рука сама потяглася і відкрила зошит. Перед очима з’явився рядок: – Іноді я думаю, невже моя таємниця піде разом зі мною? Може, настав час все розповісти? Після цих слів дівчина не змогла зупинитися, вона прочитала весь запис повіністю і застигла. – Навіщо я це читала…, – тільки й промовила Надія сама до себе

admin

Скільки Надя пам’ятала себе, баба Зоя завжди щось писала. Це були звичайні зошити сорок вісім аркушів, які баба Зоя складала

Читати далі
Uncategorized ЖИТТЄВІ ІСТОРІЇ життєві історії різне 

У Андрійка не стало мами. Він навіть не зрозумів нічого. Тільки щойно вона була весела, обіймала його, гралася з ним, а тут раз… Мама заслабла і її не стало. – Сирітка, – шепотілися бабці у дворі. – Що з ним тепер буде? Ой, гріхи наші важкі. Бабці почали плакати, а Андрійко нічого не міг зрозуміти. Він дивився на стіл, де у великій, довгастій скрині, оббитій червоним і чорним, лежав хтось, схожий на його маму. – Іди, попрощайся з матір’ю, сирітка… – зашепотіли бабці. – Чого це він сирітка?! – сказала бабуся Андрійка. Бабці раптом притихли

admin

Мати пішла раптово… Він, Андрійко, навіть не зрозумів як… Тільки щойно вона була весела, обнімала його, гралася з ним, а

Читати далі
Uncategorized ЖИТТЄВІ ІСТОРІЇ життєві історії різне 

– Доню, – почала вона тихим голосом, – ти знаєш, ти майбутня дружина мого сина, але твоя дочка – це твоя дочка. Ось те вона в мене з’їла і те вона в мене з’їла. Я тебе прошу нічого не говорити моєму сину, але відшкодувати мені те, що з’їла твоя дитина. Я слухала її, спочатку думаючи, що це якийсь жарт. Але ні. Вона швидко витягла з кишені серветку, на якій була записана сума – 900 гривень

admin

Я тепер навіть не знаю, чи пробувати мені далі будувати родину з Захаром, чи краще залишатися з донечкою самій. Пішли

Читати далі