День Незалежності. 7 ранку. Повітряна тривога! Перейдіть в укриття!… – Зачєм вам нєзалєжность? – лунало з москви….
Подаємо мовою оригіналу:
День Незалежності. 7 ранку. Повітряна тривога! Перейдіть в укриття!
– Навіщо нам незалежність? – питалися одні люди в 1991.
– Від кого незалежність? – дивувалися інші.
Але на обрії відкривався інший світ. Великий світ, широкий. В якому були свобода, демократія, права, добробут.
В тому великому світі у всіх були рекламні усмішки, білозубі, без металевих фікс і золотих коронок.
Там була освіта без домішків червоної ідеології, культура без витоків з партійних кабінетів, медицина без дефіциту медикаментів й зі страховими полісами. Там були пенсіонери, які легко подорожували світом. При близькому знайомстві ті пенсіонери виявлялись простими робітниками, вчителями, фермерами, водіями міських автобусів.
У тому, вільному світі були великі холодильники, красиві меблі, пральки-автомати, елегантні сукні, стильні костюми, якісна косметика, супермаркети…
– Зачєм вам нєзалєжность? – лунало з москви.
– Ат каво нєзалєжность? ..
О, так: українці й собі задавали ці питання. Бо ж – “15 республік, 15 сестер” і “широка страна моя родная”.
Але ціна радянського міфу уже прозвучала: Голодомор, Гулаг, Воркута, Сандармох, Колима…
Але синьо-жовтий стяг уже майорів над майданами й репресована Правда озивалася мільйонами життів, загублених комуністичним режимом.
Україна прийняла Незалежність. З неба – від Бога та від землі – від крові Героїв, які поклали життя в боротьбі за її волю.
Важкий шлях. Тернистий. По граблях. З помилками, з розшарпаним суспільством, з колективним несвідомим і свідомими маніпуляціями суспільною думкою. Шлях, довжиною в 31 рік. Від тотального люмпена до цілісного господаря, від інфантильного підлітка до вмотивованого борця.
Шлях України до усвідомлення себе, своєї суті, своєї вартісності, своєї цінності.
– Ат каво нєзавісімость?
Та від вас, юродивих. Інших ворогів у нас нема.
2022. 24 серпня. День незалежності. Повітряна тривога! Перейдіть в укриття!
З Днем Незалежності, українці!
Сонце вже встало над стволами нашої артилерії. Воріженьки вже на “мушці” в піхоти. Чорне море вже розхитує той міст між нашим Кримом і їхніми болотами. Між нами і небом – тільки крила нашої авіації.
З нами Бог і святі душі наших Героїв.
Вистоїмо. Поборемо. Переможемо.
Немає в України іншого укриття, окрім Незалежності.
Немає!!!
