– Мені машину треба полагодити, – казала Тетяна Миколі. Я тобі заплачу! – А коли треба? – запитав чоловік. – Та хоч сьогодні! Сідай, Микольцю, – Тетяна кивнула у бік свого джипа. Микола сів поруч з начальницею. – А давай поїмо, га? – сказала жінка, коли вони приїхали. – Я не хочу, дякую. – Ти не хочеш, а я хочу. Сідай. Я ж сама живу, нудно. У мене велика родина була. А тепер ось тільки я, Борис, і Степан. Микола закрутив головою на всі боки. – Які ще Борис і Степан? – тільки й подумав він. Микола придивився й ахнув
-А я дивлюся Миколо, ви додому не поспішаєте? – начальниця вийшла з кабінету і дивилася на чоловіка впритул. Микола заметушився,
Читати далі
