Друзі трагедія в свято…Троє загиблих сьогодні. З боку зеленої мерзоти навряд чи буде хоч якась реакція. Боюся, що трьох військових узагалі постараються списати на “небойові втрати”-Чорновіл.
Троє загиблих сьогодні. З боку зеленої мерзоти навряд чи буде хоч якась реакція. Боюся, що трьох військових узагалі постараються списати на “небойові втрати”. Їх же не снайперською кулею чи мінометним вогнем убито. Хлопці підірвалися на вибуховому пристрої, коли переміщувалися на бойові позиції.
Зараз шукатимуть відмовки на зразок “невстановлений вибуховий пристрій” або ж вираховуватимуть дистанцію від лінії фронту. Усе, щоб рідним навіть компенсації не сплатити. За минулі місяці в офіційних звітах таких загиблих, чи померлих від поранень і контузій стало підозріло багато. Усе для того, щоб зелена мокриця могла вихвалятися, що при його “перемир’ї” “в десятеро менше гине бійців”.
Та не менше! Їх списують на небойові втрати. Ще в жовтні, пригадую, таких “небойових” було 905 (там ішлося не тільки про загиблих, але й важко поранених). Серед них тотальна більшість – підриви на мінах та інших вибухових предметах встановлених диверсійними групами ворога або шляхом дистанційного мінування.
Усіх цих загиблих убив Зеленський, усіх поранених скалічив цей же негідник. Чому дозволяю собі такі звинувачення? Бо саме на його вимогу та в догоду цій істоті зрадливе армійське командування заборонило всі форми розвідки, патрулювання сірої зони, розірвало цілісність наших позицій.
Як наслідок тепер ворожі ДРГ мають змогу вільно добираттися до наших позицій, заходити в розриви оборони, проводити мінування безпосередньо під прохід та проїзд груп наших військових. Щоб зробити приємно зеленій істоті військове керівництво умисно занижує кількість обстрілів. А оскільки приховати загибель бійців неможливо, уникає кваліфікації про бойові втрати.
А це вже не цинізм. Це злочин. І цей злочин має дуже багато виконавців та співучасників. Я більше навіть не хочу згадувати тут про Зеленського, Хомчака, Тарана. Чи Вірастюк, який дав себе “переконати” вступати до рядів слуг Зеленського та грати в його гру на виборах, розуміє, що сьогодні він уже був не патріотом, як колись, не захисником потреб ветеранів, як пробував себе представити, а мінером. Російським мінером і диверсантом, який закладав цю вибухівку проти наших бійців.
Так само, як не задумуючись, за купку бабла перетворився на тюремника, що біля півтора року гноїть у камері Антоненка… Чи розуміють деякі волонтери й активні патріотичні лічності, які кинулися відмазувати “раптово патріотизованого Зеленського”, що вони також матимуть, як не на руках, то на душі кров загиблих бійців?
Боюся, що ніхто з них навіть не наблизиться до таких моральних самооцінок. Будуть і далі бити себе в груди й красуватися в патрійотичних барвах. Бо на білі й чорні поля людей розставляє навіть не біда й загроза, а ілюзорне благополуччя, коли до тебе приходять дуже великі, але незароблені можливості й спокуси. Саме тоді відбувається останній бій, у якому вбивають не тіла, а душі.