– Доню, – почала вона тихим голосом, – ти знаєш, ти майбутня дружина мого сина, але твоя дочка – це твоя дочка. Ось те вона в мене з’їла і те вона в мене з’їла. Я тебе прошу нічого не говорити моєму сину, але відшкодувати мені те, що з’їла твоя дитина. Я слухала її, спочатку думаючи, що це якийсь жарт. Але ні. Вона швидко витягла з кишені серветку, на якій була записана сума – 900 гривень
Я тепер навіть не знаю, чи пробувати мені далі будувати родину з Захаром, чи краще залишатися з донечкою самій. Пішли
Читати далі
