– Андрію, хто це? – Слухай, давай без сцен. Ми з Христиною кохаємо один одного. А ти… ну, ти сама винна. Нудна ти, Віро. Закисла у своїх каструлях. – До чого тут каструлі? Це мій будинок! Мій, батьківський!
– Я продав твій будинок, пішла геть! – Ось такий розклад. Речі твої я в гараж зніс, у мішки. Забирай
Читати далі