«Ти думав, що я зламаюся, Андрію?» — тихо, але виразно промовила Олена. — «Ти думав, що котедж у Карпатах і квитки до Іспанії — це твій щасливий квиток? Ти помилився. Ти вкрав не просто мої гроші. Ти вкрав мій спокій. А за це доведеться платити за найвищим тарифом».
Андрій схопився за щоку, яка миттєво налилася пунцовим кольором. В його очах замість колишньої пихи з’явився первісний, тваринний страх. Юля, схлипуючи на підлозі, намагалася зібрати залишки своєї «величі», але виглядала просто жалюгідно.
Олена стояла посеред розкішного котеджу, важко дихаючи. Лють, яка щойно вирувала в її венах, раптом перетворилася на крижаний, розрахунковий спокій. Вона зрозуміла: фізична розправа не поверне їй вісімдесят тисяч доларів і не анулює продаж квартири. Тут потрібна була інша зброя — закон і повне знищення його репутації.
«Ти думав, що я зламаюся, Андрію?» — тихо, але виразно промовила Олена. — «Ти думав, що котедж у Карпатах і квитки до Іспанії — це твій щасливий квиток? Ти помилився. Ти вкрав не просто мої гроші. Ти вкрав мій спокій. А за це доведеться платити за найвищим тарифом».
Вона дістала телефон, який уже встиг трохи зарядитися в машині, і спокійно увімкнула диктофон, продемонструвавши екран Андрію:
— Весь наш діалог записано. Твоє зізнання у тому, що ти навмисно підсунув мені довіреність, знаючи про свої плани пограбувати мене та втекти з країни. Твоє зізнання, що гроші на цьому рахунку — мої. Юридично це називається шахрайством в особливо великих розмірах, скоєним за попередньою змовою.
Андрій зблід ще більше. Його губи затремтіли:
— Оленко, давай домовимось… Я поверну частину…
— Ти повернеш усе до останньої копійки, — відрізала вона, розвернулася і вийшла, голосно грюкнувши дверима.
Наступного ранку Олена знову була в кабінеті Максима. Цього разу вона прийшла не як жертва, а як мисливець. Катя сиділа поруч, тримаючи в руках термос із міцною кавою.
Максим уважно прослухав аудіозапис і детально вивчив виписки з банківських рахунків, які Катін брат із кіберполіції допоміг оперативно отримати.
План дій Максима:
- Накладення арешту на майно: Оскільки угода про продаж квартири була укладена за генеральною довіреністю, але кошти від продажу не були передані довірителю (Олені), це дає прямі підстави для визнання угоди недійсною або стягнення всієї суми з Андрія.
- Блокування рахунків: Завдяки оперативному зверненню та відкриттю кримінального провадження за статтею про шахрайство, рахунки Андрія, на які він вивів $80,000$, були заблоковані до з’ясування обставин.
- Заборона виїзду за кордон: Оскільки Андрій планував вилетіти до Іспанії післязавтра, Максим домігся внесення його до бази прикордонної служби як особи, що перебуває під слідством.
Через два дні в терміналі міжнародного аеропорту «Бориспіль» панувала звична метушня. Андрій та Юля, тримаючи в руках дорогі брендові валізи (куплені, звісно ж, за гроші Олени), підійшли до стійки паспортного контролю. Андрій помітно нервував, постійно озираючись.
Прикордонник узяв його паспорт, кілька разів глянув на монітор, а потім спокійно натиснув під столом тривожну кнопку.
— Андрію Вікторовичу, пройдіть, будь ласка, з нами для з’ясування обставин, — ввічливо, але суворо промовив офіцер, коли поруч з’явилися двоє представників поліції.
— Що? Який контроль?! У нас літак за двадцять хвилин! — верещала Юля. — Ви знаєте, хто ми такі?!
З-за колони спокійно вийшла Олена в супроводі Максима та слідчого. Вона виглядала бездоганно: стильний діловий костюм, зібране волосся, жодної краплі втоми на обличчі.
«Вони знають, хто ви», — посміхнулася Олена. — «Андрію, твої рахунки заблоковані. Твій паспорт анульовано. А твої речі… ну, ті, що ти встиг спакувати на склад, я вже забрала. Разом із залишками твого самолюбства».
Юля, зрозумівши, що «красиве життя» в Іспанії скасовується, а попереду на її кавалера чекає довгий судовий процес і реальний термін, миттєво відпустила руку Андрія.
— Я тут ні до чого! Він сам усе придумав! Він казав, що це його гроші! — закричала вона, відступаючи назад і залишаючи Андрія наодинці з конвоєм.
Минуло пів року.
Судовий процес закінчився повною перемогою Олени. Продаж квартири новим власникам (які, як виявилося, частково знали про сімейний конфлікт і спокусилися на низьку ціну) було визнано недійсним. Андрія зобов’язали повернути всі викрадені кошти. Оскільки грошей на його рахунках після сплати штрафів та компенсацій не залишилося, суд наклав арешт на його частку в заміській ділянці та інше майно. Його «стартаперська» кар’єра закінчилася умовним терміном із виплатою величезного боргу.
Олена сиділа на балконі своєї — тепер уже знову її — квартири. Нові броньовані двері кольору мокрого асфальту вона вирішила залишити. Вони нагадували їй про те, що вона здатна витримати будь-який удар і стати лише сильнішою.
Вона зробила ковток гарячої кави, подивилася на ранкове місто і вперше за довгий час відчула себе абсолютно вільною та щасливою.